Переговорна позиція Ірану заганяє команду Трампа в кут, оскільки переговори 2026 року буксуют, залишаючи мало варіантів для виходу та підвищуючи ймовірність затяжного протистояння. Вимоги, які включають широкомасштабне пом'якшення санкцій та гарантії безпеки, звузили діапазон прийнятних результатів для американських переговірників, повідомляють джерела, знайомі з обговореннями.
Вимоги на столі переговорів
Тегеран наполягає на повному знятті санкцій, пов'язаних з ядерною програмою, перш ніж погодитися на будь-який новий режим інспекцій. Він також вимагає формальних запевнень, що жодна майбутня адміністрація США не запровадить санкції знову — умова, яку за чинним законодавством не може гарантувати жоден президент. Це поєднання загнало команду Трампа в кут, яка сподівалася на швидку та обмежену угоду.
Іранські переговірники не поступилися цими ключовими пунктами протягом трьох раундів зустрічей цього року. Американська сторона запропонувала часткове пом'якшення та положення про припинення дії деяких обмежень, але ці пропозиції були відхилені.
Чому варіанти звужуються
З кожною відхиленою пропозицією дипломатичний шлях стає коротшим. Команда Трампа стикається з тиском з боку внутрішніх союзників, які хочуть угоди, та з боку яструбів, які стверджують, що ці вимоги є неприйнятними. Білий дім поки що виключив військові дії, але не представив переконливої альтернативи переговорному столу.
Колишній американський чиновник, який брав участь у попередніх раундах, описав ситуацію як глухий кут без очевидного виходу. Чиновник говорив на умовах анонімності, оскільки переговори є конфіденційними.
Тим часом Іран продовжує розширювати свої потужності зі збагачення урану, використовуючи переговори як прикриття. Цей графік тисне на обидві сторони: США хочуть обмежити програму до того, як вона досягне порогу прориву, а Іран хоче поступок, перш ніж сповільнити темпи.
Регіональні та глобальні наслідки
Протистояння вже непокоїть сусідів. Країни Перської затоки тихо закликали Вашингтон знайти компроміс, побоюючись, що затяжний конфлікт може втягнути проксі-сили та порушити постачання нафти. Ізраїль попередив, що діятиме самостійно, якщо переговори проваляться, — ця загроза додає ще один рівень нестабільності.
Глобальні ринки починають враховувати цей ризик. Ф'ючерси на нафту зросли на 4% цього місяця через невизначеність, а ставки страхування суден, що проходять через Ормузьку протоку, подвоїлися. Інвестори стежать за будь-якою ознакою прориву — або зриву.
Наступний запланований раунд переговорів не має підтвердженої дати. Без чіткого шляху вперед ризик ескалації залишається домінуючим сценарієм.
