Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу оголосив війну ліванському войовничому угрупованню Хезболла у вівторок, що є драматичним загостренням, яке загрожує ще більше дестабілізувати регіон і зірвати й так тендітні дипломатичні зусилля. Заява пролунала на тлі зростання напруженості вздовж північного кордону Ізраїлю з Ліваном, де останніми тижнями посилилися прикордонні сутички.
Оголошення та його негайні наслідки
Оголошення Нетаньягу є першою офіційною війною проти Хезболли з часів конфлікту 2006 року. Ізраїльський лідер представив цей крок як необхідну відповідь на те, що він назвав «безпрецедентною агресією» з боку угруповання, яке підтримує Іран. Військові аналітики кажуть, що це рішення може спровокувати ширше протистояння з Ліваном, країною, яка вже бореться з економічним колапсом і політичним паралічем.
У години після оголошення ізраїльські винищувачі завдали ударів по цілях на півдні Лівану, включаючи, за даними військових, склади зброї та командні пункти Хезболли. Ліванська влада повідомила щонайменше про десяток жертв серед цивільного населення, хоча ці цифри не вдалося незалежно підтвердити. Хезболла відповіла залпами ракет по північному Ізраїлю, змусивши жителів ховатися в бомбосховища.
Чому напруження досягло критичної точки
Конфлікт не виник раптово. Протягом місяців Хезболла випробовувала ізраїльську протиповітряну оборону за допомогою дронів і ракет, а ізраїльська розвідка попереджала про накопичення зброї поблизу кордону. Поштовхом, схоже, стала серія атак на ізраїльські військові позиції минулого тижня, в результаті яких загинуло кілька солдатів. Уряд Нетаньягу, який перебуває під внутрішнім тиском через ведення війни в Газі, скористався інцидентом, щоб відкрити новий фронт.
Тим часом тимчасовий уряд Лівану намагається стримати Хезболлу, яка діє поза державним контролем. Лідер угруповання Хасан Насралла неодноразово обіцяв продовжувати атаки, доки Ізраїль не припинить свої операції в Палестині. Дипломати в Бейруті кажуть, що уряд фактично безсилий запобігти ескалації.
Геополітична нестабільність і дипломатичні ризики
Оголошення війни ускладнює міжнародні зусилля щодо заспокоєння регіону. Сполучені Штати та Європейський Союз домагалися припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Газі, сподіваючись поширити перемир'я на ліванський кордон. Тепер ці переговори, ймовірно, призупинені. Високопоставлений чиновник ООН на умовах анонімності заявив, що ескалація «знищує ту довіру, яка ще залишалася» в дипломатичних каналах.
Іран, головний спонсор Хезболли, публічно похвалив опір угруповання, але утримався від прямого військового втручання. Проте ризик ширшої війни, яка втягне Тегеран, залишається предметом занепокоєння для Вашингтона. Ціни на нафту зросли в середу, оскільки ринки враховували загрозу збоїв у постачанні на Близькому Сході.
Жодна зі сторін не виявила готовності до деескалації. Ізраїльські військові викликали резервні підрозділи на північний фронт, а Хезболла пригрозила завдати ударів по ізраїльських містах високоточними ракетами. Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) закликали до стриманості, але не мають мандату чи вогневої потужності для втручання.
Наразі єдина визначеність — це більше насильства. Питання в тому, чи зможе міжнародна спільнота відновити дипломатичні канали до того, як протистояння переросте у відкриту війну між Ізраїлем і Ліваном — війну, яку жодна зі сторін може бути не в змозі контролювати.
