Останній раунд ядерних переговорів між США та Іраном зайшов у глухий кут, оскільки сторони не змогли подолати розбіжності через наполягання Тегерана на збереженні права на збагачення урану. Цей зрив загрожує звести нанівець місяці ретельної дипломатії та може посилити напруженість на Близькому Сході.
Що призвело до зриву переговорів
Камінь спотикання — вимога Ірану зберегти свою програму збагачення урану майже недоторканою, що США давно відкидають як червону лінію. Технологію збагачення можна використовувати для виробництва ядерного палива для енергетики — або, за вищих рівнів чистоти, для створення зброї. Переговірники намагалися обмежити потужності Ірану зі збагачення після краху першої угоди 2015 року, але останній раунд не приніс жодного прогресу. Посадовці, знайомі з перебігом дискусій, описали атмосферу як «льодяну» перед тим, як сторони розійшлися без призначення дати наступної зустрічі.
Позиція Ірану залишається непохитною
Тегеран послідовно стверджує, що збагачення є суверенним правом відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Іранський уряд заявляє, що прагне цієї можливості для мирних цілей і не має наміру створювати зброю. Однак така позиція викликає скепсис у Вашингтона та європейських союзників, які вказують на минулі таємні об'єкти зі збагачення в Ірані як причину недовіри. Оскільки переговори заморожені, Іран продовжує нарощувати свої запаси збагаченого урану — це ще більше ускладнює будь-яку майбутню угоду.
Потенційні наслідки для регіону
Зупинені переговори не існують у вакуумі. Невдача або безстрокова пауза може надати впевненості радикалам з обох боків. На Близькому Сході країни Перської затоки та Ізраїль вважають Іран, здатний створити ядерну зброю, екзистенційною загрозою. Якщо дипломатичні канали закриються, зростає ризик прорахунків або таємних операцій. Регіональна безпекова динаміка і так крихка після років проксі-конфліктів у Ємені, Сирії та Іраку. Дипломатичний вакуум також може дати Росії та Китаю більше важелів впливу в регіоні, оскільки вони продовжують економічні та військові зв'язки з Тегераном.
Глобальні дипломатичні наслідки
За межами Близького Сходу глухий кут ускладнює ширші міжнародні зусилля з підтримки норм нерозповсюдження. Інші країни спостерігають, чи зможуть США домовитися про обмеження збагачення, або чи угода 2015 року остаточно мертва. Європейські підписанти першої угоди — Франція, Німеччина та Велика Британія — намагаються врятувати хоч щось, але без взаємодії США та Ірану їхні можливості обмежені. Ядерний наглядовий орган ООН, МАГАТЕ, попередив, що його доступ до іранських об'єктів скорочується, що ускладнює верифікацію.
Тепер питання в тому, чи готова якась зі сторін пом'якшити свою позицію, перш ніж глухий кут стане незворотним. Нові переговори не заплановані, і обидві столиці дали зрозуміти, що готові перечекати одна одну. Чим довше триватиме застій, тим більше регіону — і світу — доведеться жити з наслідками.
