За новою оцінкою Chainalysis, протягом 12 місяців до червня 2026 року Китай згенерував щонайменше $176 млрд криптоактивності. Вражає не обсяг, а структура: 59,1% цієї активності проходило через внутрішні однорангові (P2P) перекази, а не через біржі та інші централізовані платформи — частка у 3,5 раза вища, ніж у попередньому періоді.
Це різко відрізняється від більшості великих крипторинків, де біржі залишаються основним пунктом входу та виходу. Криптоекономіка Китаю дедалі більше працює на прямих переказах між користувачами, і найбільшу роль у цьому відіграють стейблкоїни.
Обсяги стейблкоїнів різко зросли з невеликої бази
Активність внутрішніх платежів у стейблкоїнах у Китаї почала прискорюватися приблизно в березні 2025 року та зростала протягом 13 послідовних місяців (місяць до місяця). Обсяг нової місячної активності у стейблкоїнах зріс приблизно з $240 млн у березні 2025 року до майже $5 млрд приблизно через рік.
Зростання охопило розміри транзакцій, характерні для фізичних осіб і малих підприємств, а не лише великі інституційні перекази. Обсяги до $100 зросли на 996% на початку цього зсуву. Перекази від $100 до $1 000 зросли на 1 057%, а активність від $1 000 до $10 000 — на 1 321%.
Чому розподіл P2P має значення
Chainalysis висунула робочу гіпотезу щодо цього зсуву. У березні 2025 року Китай розширив окремі аспекти своєї системи соціального кредиту на фінанси та онлайн-активність. Компанія заявила, що це підвищує ймовірність того, що тісніша інтеграція спонукає деяких користувачів здійснювати транзакції поза традиційними платіжними каналами.
Chainalysis обережно назвала це гіпотезою, а не доказом причинно-наслідкового зв’язку. Дані блокчейну не можуть встановити, чому окрема людина обрала один спосіб оплати замість іншого, і компанія прямо це зазначила. Часова відповідність збігається з прискоренням стейблкоїнів, але це не доказ.
Долари, які постійно рухаються
Показники оборотності розповідають історію краще, ніж валовий обсяг. Річна оборотність стейблкоїнів на самозберіганні (self-custody) у Китаї становила 33,2 раза — більш ніж утричі вище за глобальний орієнтир у 9,3 раза. Японія мала 9,9 раза, Гонконг — 6,1, Південна Корея — 5,1, а Тайвань — 3,5.
Гаманці, віднесені до Китаю, у середньому утримували близько $3,1 млрд у стейблкоїнах протягом цього періоду, але переказали $104,1 млрд через 18,1 млн транзакцій. Висока оборотність означає, що той самий пул токенів неодноразово повертався в обіг, а не залишався неактивним. Це узгоджується з тим, що стейблкоїни функціонують як оборотний капітал або розрахункові активи — долари, які працюють, а не лежать мертвим вантажем.
Доларові токени на самозберіганні можуть циркулювати через децентралізовані мережі та приватні перекази. Це створює потенційний виклик для Пекіна, оскільки стейблкоїни стає дедалі легше переміщати без внутрішніх фінансових посередників.
Бізнес-проблема для емітентів
Для емітентів стейблкоїнів і постачальників криптопослуг Китай є великим потенційним джерелом попиту, який залишається складним для прямого обслуговування через регуляторні обмеження. Зростання може й надалі відбуватися через офшорні платформи, OTC-мережі та самозберігання, а не через звичайні споживчі криптобізнеси. Це незручна ситуація: попит реальний, обсяг вимірюваний, а стандартна стратегія дистрибуції не працює.
Chainalysis каже, що її пояснення через соціальний кредит не доведене, тож наступна перевірка — чи продовжить зростати частка P2P тепер, коли активність у стейблкоїнах уже триває 13 місяців поспіль. Якщо так, криптоекономіка Китаю виглядатиме ще менш схожою на всі інші.
