Іран готується відправити уран до Китаю — крок, який може зруйнувати й без того крихкі переговори між Вашингтоном і Тегераном щодо відновлення ядерної угоди. Запланована передача, підтверджена обізнаними посадовцями, ризикує загострити напруженість зі Сполученими Штатами та змінити геополітичний баланс на Близькому Сході.
План і його час
Деталі відправлення урану залишаються обмеженими, але час є критичним. Переговори про відновлення Спільного всеосяжного плану дій 2015 року (JCPOA), з якого США вийшли у 2018 році, застопорилися на місяці. Іран поступово розширює свою ядерну програму, збагачуючи уран до рівнів, які турбують експертів з нерозповсюдження. Відправлення матеріалу до Китаю надасть Тегерану новий вихід для його запасів, потенційно в обхід обмежень, які мав запроваджувати JCPOA.
Китай публічно не коментував домовленість. Але його готовність прийняти іранський уран стане прямим викликом західним санкціям і дипломатичному тиску. Пекін у останні роки поглибив економічні зв’язки з Тегераном, підписавши у 2021 році 25-річну угоду про співпрацю, яка охоплює енергетику, інфраструктуру та військову співпрацю.
Вплив на ядерні переговори
Передача урану ускладнює і без того складний дипломатичний шлях. США та їхні європейські союзники тиснуть на Іран, щоб він повернувся до виконання JCPOA, включаючи обмеження на збагачення та рівні запасів. Якщо Іран перемістить свій збагачений уран до Китаю, це може зменшити важелі впливу, які мають інспектори та переговірники для моніторингу діяльності Тегерана.
Для Вашингтона цей крок може бути сприйнятий як провокація. Адміністрація Байдена неодноразово попереджала, що ядерний поступ Ірану скорочує вікно для угоди. Високопосадовець Державного департаменту заявив раніше цього року, що США не приймуть сценарію, за якого ядерна програма Ірану фактично виходить за межі інспекцій. Відправлення урану до Китаю виведе частину цієї програми за межі досяжності Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Геополітичні наслідки
План також змінює ширшу стратегічну картину. Роль Китаю як напрямку для іранського урану закріплює його позицію ключового гравця у справах Близького Сходу в той час, коли Вашингтон намагається відновити свій вплив у регіоні. Це також може загострити відносини США з Китаєм, додавши ядерний вимір до існуючих суперечок щодо торгівлі, технологій та Тайваню.
Іран отримує надійного партнера в Пекіні, який може забезпечити дипломатичне прикриття та фінансові канали в обхід американських санкцій. Але цей крок несе ризики і для Тегерана. Прямий виклик рамкам ядерної угоди може спонукати США до жорсткішого виконання санкцій, включаючи вторинні покарання для китайських організацій, що працюють з ураном.
Європейські уряди, які намагалися виступити посередниками, тепер стикаються з жорсткішою позицією з усіх сторін. Франція, Німеччина та Велика Британія наполягають, що будь-яка нова угода має повністю відновити нагляд МАГАТЕ. Передача урану до Китаю підірве цю мету, перш ніж переговори взагалі відновляться.
Що станеться далі, залежить від того, чи відбудеться фактичне відправлення та як кожна сторона на це відреагує. США ще не дали офіційної відповіді, але дипломати очікують, що Вашингтон порушить це питання на майбутніх багатосторонніх зустрічах. Наразі перспективи ядерної угоди виглядають ще похмурішими, ніж раніше.
